|
|
{
|
Козярин И.П., Мельниченко Т.И.
Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев
Красители известны в жизни человека с давних времён, когда для подкрашивания тканей и пищевых продуктов использовались натуральных красителей, в большинстве растительного происхождения. Характерной чертой натуральных красителей есть то, что красящие пигменты представлены несколькими близкими веществами, содержание которых в сырье невелико в сравнении с содержанием примесей. К сожалению, в пищевой промышленности они не нашли широкого применения по ряду причин. Во-первых, натуральные красители, как правило, нестойки к изменениям кислотности. Во-вторых, производство натуральных красителей нуждается в очень больших затратах средств, что обусловлено затратами електроэнергии и химических веществ, которые используются при очищении и концентрации сырья. В-третьих, для получения окраски нужной интенсивности используются большие дозы красителей.
В отличие от натуральных, синтетические или искуственные красители более стойки и их удобнее
дозировать. С появлением синтетических красителей перестало быть проблемой
получение нужных цветов пищевых продуктов. Кроме того, в большинстве
случаев они дешевле чем натуральные. Главным требованием к синтетическим
пищевым красителям есть их безвредность для организма человека, так как
одними из главных потребителей подкрашенных кондитерских изделий и
безалкогольных напитков есть дети. Экологическая ситуация в Украине достаточно
сложная, поэтому употребление пищи, которая содержит
пищевые добавки ненатурального
происхождения, будет благоприятствовать дополнительной химической нагрузке на организм
человека, что особенно нежелательно для детского организма. В связи с этим,
употребление подкрашенных продуктов питания следует рассматривать в первую
очередь как гигиеническую проблему.
В каждой стране действует своя нормативная база относительно количества и ассортимента
разрешённых к использованию красителей, которая составляется
государственными органами контроля. Первым украинским документом, который должен был заменить
существующие ещё со времён Советского Союза "Санитарные правила по применению пищевых
добавок" № 1923-78 стали "Санитарные правила по использованию пищевых
добавок" № 222 от 23 июля 1996 года. Действие указанного документа в
части, которая касается красителей, было приостановлено в
сентябре 1998 года из-за отсутствия в Украине аналитических методов их контроля.
Удобный практичный маршрутизатор d link свежие поступления новых товаров.
Для аналітичного контролю за вмістом харчових барвників у продуктах
харчування більшістю вітчизняних дослідників, використовується метод
високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), який потребує складного
апаратурного оформлення. Але, внаслідок слабкої матеріальної бази, не всі
лабораторії санітарно-епідеміологічної служби країни здатні застосовувати
зазначений метод для здійснення санітарного нагляду за якістю продуктів
харчування, що містять синтетичні барвники. Київською медичною академією
післядипломної освіти запропоновано проводити визначення синтетичних
барвників у продуктах харчування спектрофотометричним методом. Зазначене
нововведення дозволяє використати для аналізу харчових продуктів, що
містять синтетичні барвники, існуючу матеріальну базу лабораторій
санітарно-епідеміологічних станцій. Методики виконання вимірювань
синтетичних барвників у безалкогольних напоях і кондитерських виробах
впроваджені в практику на Рівненській і Херсонській обласних санстанціях.
Зважаючи на те, що синтетичні барвники використовуються для надання
привабливого органолептичного вигляду переважно кондитерським виробам та
напоям, необхідно забезпечити ефективний санітарний нагляд за їх
використанням. Існуюча нормативна база та розроблені аналітичні методи
контролю дозволяють це зробити. Потребують вирішення організаційні
питання, зокрема, забезпечення лабораторій СЕС необхідними стандартами
барвників, методиками та своєчасне проведення навчання лікарів-лаборантів,
які займаються оцінкою якості та безпеки харчових продуктів.
Источник информации:
Гігієнічні аспекти застосування барвників в харчовій промисловості.
В данное время при совершении контроля за использованием
пищевых красителей
необхідно дотримуватись таких нормативних документів: “Постанова Кабінету
Міністрів № 12 від 04.01. 1999 р. “Про затвердження переліку харчових
добавок, дозволених для використання у харчових продуктах”; “Постанова
Кабінету Міністрів № 37 від 27.12. 1999 р. “Про затвердження гігієнічних
нормативів харчових добавок у харчових продуктах”; “Постанова Кабінету
Міністрів № 342 від 17.02. 2000 р. “Доповнення до переліку
харчових
добавок, дозволених для використання у харчових продуктах”.
Підсумовуючи вищесказане, слід відмітити, що не завжди доцільним є
підфарбовування продуктів харчування природними
барвниками, а використання
з цією метою синтетичних харчових барвників потребує уважного і обережного
ставлення до їх застосування у харчовій промисловості.
